Що таке Масляна та з чим її їдять?
Масляна - останній перед Великим постом тиждень - популярне народне свято, що дійшло до наших днів ще з язичницьких часів.
Протягом Масляної проводилися різноманітні обряди, гостинне гуляння. Молодь у складчину влаштовувала вечорниці, де під час гулянь "для науки" прив'язували колодки-поліна тим парубкам і дівчатам, які не одружилися в попередні м'ясниці (в період від Водохреща до Масляної). Щоб відкупитися від молодіжної громади, "винуватці" ставили могорич. За іншим звичаєм, у понеділок Масниці заміжні жінки ходили по домівках та прив'язували "колодки" тим матерям, котрі не поодружували своїх дітей (звісно тих, котрі були вже на порі) впрогдовж останніх м'ясниць.
В інших регіонах наряджали "стару бабу", з якою всі танцювали, а потім проводжали з хати в сіни, а звідти заводили перевдягненого "старого дідуся", що символізувало проводи Масляної і зустріч Посту: "Масляна, Масляна, яка ти мала,- якби тебе сім неділь, а посту одна",- жаотували люди.
Заміжні жінки влаштовували складніший обряд "колодкування": жінки йшли до корчми або збиралися у когось в хаті й приносили із собою "колодку"- невеличке поліно, яке обвивали полотном, прикрашали стрічками, паперовими квітами. Одна з жінок імітувала народження з поліна Колодія й з цього моменту веселе святкування вечорами тривало цілий тиждень, бо вже в понеділок "колодка" "народилася", у вівторок - "хрестилася", у середу відзначали "похрестини", у четвер "колодка" "помирала", у п'ятницю її "ховали", а в суботу - "поминали". Попри ці сумні пригоди з "колодкою", веселилися цілий тиждень однаково.
Обрядова їжа на Масляну - вареники із сиром і сметаною, і гречані млинці. Оскільки вареники цього тижня годилося ваврити щодня, то й приповідка народилася: "Вареники доведуть, що і хліба не дадуть".
Кожен день Масниці має повне значення, назву та цікаві звичаї.
В останній день Масляної в сільській бібліотеці разом із СБК була проведена година спілкування для молоді села "Що таке Масляна та з чим її їдять?"
Немає коментарів:
Дописати коментар